Ірина Дорош вперше прийшла на зйомку у 2019 році. Тоді це був стандартний корпоративний портрет — 1 година, 3 фінальних фото.
До 2024 року вона повернулася ще 10 разів. Не тому що змінювала роботу, а тому що змінювалася сама.
Як змінювалися технічні параметри з часом
На першому сеансі фотограф Тетяна Луценко тримала дистанцію 2,5 м і фокусну відстань 85 мм. До 4-го сеансу дистанція скоротилася до 1,6 м — клієнтка перестала напружуватися від близькості камери.
Це дозволило перейти на 50 мм і отримати більш живе, менш ідеалізоване зображення обличчя.
Довіра як технічний фактор
На 7-му сеансі Ірина вперше прийшла без макіяжу. Це не було запланованим рішенням — вона просто забула нанести його вранці.
Ті кадри стали найкращими за 5 років. Не через відсутність макіяжу, а через відсутність тривоги.
Тетяна зробила висновок, задокументований у її робочих нотатках: перші 3 сеанси з будь-яким клієнтом — це інвестиція у відносини, а не лише у фото.
Портрет точний тоді, коли людина перед камерою забула, що вона перед камерою.